Коза – не тільки одне з перших тварин одомашнених людиною, але і саме невибаглива з усіх домашніх тварин. Коза може мешкати в будь-яких кліматичних умовах, харчуватися всім, що їй надасть природа і людина, а також ночувати під відкритим небом, в дощ і сніг, і проходити багатокілометрові метражі в пошуках їжі і води. Природно, що все перераховане стосується в більшій частині диких кіз, домашні ж мають потребу в гарному догляді, правильному харчуванні і змісті.
Догляд за козами слід розділити на два періоди – зимовий і літній. Взимку кози повинні містяться в теплих добре опалювальних приміщеннях, температура в яких не повинна опускатися нижче 6-8 градусів за Цельсієм. Приміщення для кіз повинно добре провітрюватися, але все, навіть найдрібніші дірочки в ньому повинні бути закладені, так як кози погано переносять протяги. Для того щоб спростити систему провітрювання хліва, ще при його будівництві слід зробити кілька невеликих вікон, а в тому випадку, якщо це неможливо через невелику площу, можна виконати таке вікно в двері приміщення.
Підлога в приміщенні, призначеному для зимівлі кіз повинен бути дерев’яним, але якщо і це не представляється можливим, цілком допустимо використовувати спеціальні дерев’яні щити, які слід вистелити досить товстим шаром соломи. Кіз в хліві можна утримувати як групами в окремих клітях, так і всіх разом, в тому числі і кіз з козенятами. Спільне утримання зручно не для всіх кіз, для деяких порід потрібна наявність в хліві окремих перегородок, зробити які можна з тих же дощок, що і щити.
У суворі зими в неопалюваних хлівах кози можуть відчувати себе вкрай незручно, тому у дбайливих фермерів на цей випадок повинні бути свого роду попони, якими можна вкрити тварин в разі різкого похолодання.
Якщо ж зима навпаки видасться теплою, завжди потрібно мати під рукою невеликий загін поблизу хліва, куди можна вигнати кіз провітритися і побродити на свіжому повітрі.
У кожному хліві необхідно встановити необхідну кількість годівниць по числу тварин. Годівниці потрібно встановлювати на рівні грудей кози, уважно спостерігаючи за тим, щоб їх було практично неможливо перевернути, а також за тим, щоб дорослі кози не відбивали корм у молодих козенят.
Годують кіз зерновими – вівсом, ячменем, кукурудзою і пшеницею. Зерно повинно бути хорошої якості, сухе і без цвілі, жодна коза до зіпсованому корму навіть не доторкнеться. Годувати кіз слід два рази на день, при цьому вода повинна знаходитися в поїлках постійно, вона повинна бути свіжою, бажано джерельної і теплою. У сильні холоди воду найкраще підігрівати.
Поміщати корм і воду можна в будь-які ємності, за винятком оцинкованих, цинк може вступити в реакцію з їжею і водою, і викликати у кіз отруєння.
Влітку кіз слід утримувати на пасовищах і тільки на ніч замикати в хліві, в регіонах, де літні ночі не просто теплі, а спекотні, кіз в хлів на ніч не заганяють, залишаючи на вулиці під щільним навісом, здатним захистити тварин в разі сильного дощу.
Навесні, влітку і восени кози практично завжди знаходяться на вулиці, харчуючись пашею, тому зміст їх в цей період більш ніж вигідно. Взимку кіз підгодовують, але не сильно, підносні і вагітним маткам дають більшу кількість кормів, ніж усім іншим. Якщо планується розводити великих довгошерстих кіз, то власнику ферми варто завчасно подбати про стрижку і реалізації вовни.
Отже, догляд за вівцями складається з годівлі, утримання в хліві, приймання пологів, запліднення, стрижки і ще цілого ряду процедур, якими досконало володіють практично всі фермери-тваринники.
Як доглядати за козами?