Селекцію людство використовує з того самого моменту коли була одомашнена перша тварина. Успішно застосовуючи спадкову мінливість, людина відібрав і створив все породи домашніх тварин і птахів. В основі селекційного відбору лежить підбір пар виробників в умовах оптимального змісту і збалансованого харчування. Проте, тварини, що належать до одного і того ж виду і навіть однієї породи, сприймають ці умови утримання абсолютно по-різному. Завдяки цьому і виникло існуюче різноманіття домашніх тварин.
При селекції свиней існують певні особливості, пов’язані з біологічними особливостями цього виду. Деякі з цих особливостей значною мірою полегшують селекційну роботу. Одним з таких властивих свиням якостей є висока плодючість даного виду. До того ж свині досить швидко ростуть і досягають статевої зрілості, тому зміна поколінь відбувається надзвичайно швидко. Більш того, ведучи селекційну роботу зі свинями, є прекрасна можливість спостерігати результати селекції, оскільки в одному стаді можуть перебувати відразу два-три покоління тварин.
Другим позитивним властивістю є можливість проводити значну кількість схрещувань всередині породи, а також між різними породами, що дає досить широке поле для розвитку і вдосконалення селекції. Ще одним важливим фактором характерним для свиней є сильне прояв мінливості в самому приплоді. Так особини одного і того ж приплоду досить сильно відрізняються один від одного не тільки за параметрами екстер’єру, але і по продуктивним характеристикам.
Ведучи роботи по селекції свиней, слід враховувати той фактор, що передбачити продуктивність окремо взятої тварини практично не представляється можливим. З цієї причини для селективної роботи використовується група тварин – популяція. Тільки при такому підході, можливо, більш-менш правильно оцінити продуктивність майбутньої породи. Таким чином, нову породу свиней створюють не на основі окремо взятих особин, а на основі певної лінії тварин (популяції), що базується на родинних групах стада. У популяції з’являються тварини відповідають заданим характеристикам, саме вони стають основою нової породи. Однак генофонд цих особливих не консервується, а навпаки збагачується новими, корисними з точки зору людини, якостями.
Останнім часом у світовій і вітчизняній селекційній практиці застосовується використання так званих кореляцій. Під поняттям кореляції розглядається сполучуваність ознак в загальному онтогенезі тварин. Оскільки розвиток кожної тварини (індивідуальний онтогенез) явище комплексне, то не можна розглядати який-небудь вид продуктивних якостей без урахування інших властивостей організму.
Крім генетичної кореляції існує і зв’язок фізіологічних і анатомічних ознак. Ці взаємозв’язки по проявах можуть бути прямими, позитивними, зворотними і негативними. Виходячи з цього можна вести селекційну роботу по якомусь із цікавлять ознак у відриві від інших видів продуктивності. Селекціонери просто зобов’язані використовувати всі взаємозв’язки для поліпшення корисних якостей, звичайно ж, надаючи особливу увагу головним основним ознаками продуктивності породи.
Одним з нових напрямків в селекції порід свиней є використання явища гетерозису, підвищення продуктивності в разі спеціального підбору за генетичними характеристиками батьків. Сьогодні гетерозис застосовується як в племінному, так і в суто призначеному для користувача свинарстві.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Основні аспекти селекції у свинарстві