Вивчаючи історію розвитку великої рогатої худоби, можна помітити, що після одомашнення перших тварин люди використовували їх не тільки як джерело м’яса, але і як тяглову силу, за допомогою якої перевозилися вантажі і оре земля. Тому предки сучасних корів і биків були досить сильними і витривалими тваринами. Згодом в різних куточках нашої планети сформувалися породи, які найкращим чином були пристосовані до природних умов різних країн і відрізнялися один від одного зовнішнім виглядом і фізіологічними особливостями.
Історія виведення лебединської породи
На території України місцевої породою завжди був сірий український худобу, який відрізнявся особливою значущістю і потужним статурою. Місцеве населення з покоління в покоління розводило цю породу за його відмінні робочі якості і поживну цінність м’ясної продукції. Єдиним недоліком сірої української породи були невисокі надої молока.
Перейнявшись усуненням цього недоліку, в Лебединському повіті Харківської губернії на початку ХХ століття взялися за схрещування корів місцевої породи з швицкой породою биків. Завозной худобу ставився до породи, яка відрізнялася скоростиглістю і високою молоковіддачею. Так починалося виведення нової породи корів, в подальшому названої лебединської. Подальше селекціонування проводилося шляхом відбору кращих тварин з числа схрещених раніше. Особлива увага приділялася фортеці статури, молочності корови і жирності молока. Подальше вдосконалення якостей лебединської породи проводилося шляхом спарювання вже наявних кращих помісей. Остаточне затвердження породи сталося в 1950 році.
Екстер’єр і жива вага породи
Лебединська порода відноситься до молочно-м’ясного виду. За типом статури ця порода дуже близька до сірого українському худобі і відрізняється досить міцною конституцією з добре розвиненим скелетом і мускулатурою. Тулуб тварин кілька видовжене і має пропорційно розвинені третини, покриті щільною шкірою з довгим волоссям середньої густини. На короткій голові розташований широкий лоб і ніс з темним забарвленням. Вим’я у породи об’ємне, ноги міцні, ровностоящіе. Забарвлення породи бурий з різними відтінками сірого і темно-бурого кольору.
Лебединська порода корів досить скоростигла. Вже до 19 місяців телиці можуть досягати господарської зрілості. Жива вага корів зазвичай становить від 500 до 600 кг, повновікових бики досягають ваги 850-900 кг. В окремих господарствах вага корів іноді буває 700-750 кг, биків – 1000 кг і більше. Вага телят при народженні зазвичай становить від 37 до 45 кг, але вже до шести місяців вони набирають до 200 кг ваги. Хороші умови утримання і якісний корм сприяють розвитку м’ясних форм тварин, в таких господарствах 2-річна телиця цілком може важити 500 кг і більше.
Молочна продуктивність породи
Молочні якості лебединської породи досить високі. Показники продуктивності коливаються від 3200 до 5000 кг в рік з жирністю молока в межах 3,8%. На кращих фермах надої корів-рекордсменок становили до 12600 кг на рік, зберігаючи при цьому високу жирність молока. Цей факт має важливе значення в подальшому вдосконаленні лебединської породи. Вже зараз на племінних фермах створена численна група корів, які дають молоко з рекордним вмістом жиру, що досягає 5,5%.
В даний час тварини цієї породи активно розлучаються в декількох північно-східних областях України і вивозяться для поліпшення порід місцевого худоби в інші країни СНД.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Лебединська порода корів