На території колишнього Радянського Союзу було виведено більше 50 різних порід гусей, що дозволило Росії вийти на одне з перших місць в світі по виробництву гусячого м’яса, печінки і консервів. Однією з найбільш вдалих з селекційної точки зору порід до сих пір вважаються Переяславські гуси.
Порода була виведена на території сучасної України в Чернігівській області шляхом схрещування звичайних сірих гусей місцевих порід з китайськими гусьми. В результаті схрещування вийшли досить великі гуси з наступними характерними для цієї породи особливостями:
1. Чорними лапами і дзьобом;
2. Велика шишка на лобі;
3. Величезна жирова складка під дзьобом;
4. Довжина тулуба середня, спереду тіло гусака злегка піднесений;
5. На животі є досить об’ємне жирове відкладення;
6. Темно-бура оперення на шиї і світле в інших частинах тіла;
7. Вага дорослого гусака досягає 6 кілограм, гусок – 5 кілограм;
8. За один сезон гуска здатна знести від 20 і до 40 яєць, масою понад 165 грам. Максимум отриманих від 1 гуски яєць досягає 70, при цьому більше 85% з них є заплідненими, що сприяє високим показникам по виводку гусенят;
9. Не вимагають додаткової кормової бази, підходять для утримання на підніжному кормі;
10. Селекціонерам не вдалося домогтися високих м’ясних показників у цієї породи, проте, схрещування зробило гусей малосприйнятливими до зміни температурних режимів і поганих погодних умов.
Зміст переяславських гусей
Розводити переяславську породу гусей набагато простіше, ніж будь-яку іншу, що пов’язано з такою характерною рисою породи, як підвищена стійкість до захворювань, холоду, відсутності вітамінів, підгодівлі і навіть води.
Природно, що і переяславські гуси потребують в теплому приміщенні для сну і перебування в негоду, але потрапили під сильний дощ гуси цієї породи обсохнуть, а гуси іншої породи можуть захворіти і загинути.
У змісті гусей слід уникати протягів, сильних переохолоджень і надмірної близькості до інших тварин і птахів. Гуси повинні утримуватися окремо від свиней і курей, оскільки можуть з легкістю підхопити небезпечні невиліковні захворювання, якими страждають ці тварини.
Вкрай важливо постійно чистити приміщення, де містяться гуси. У брудних, наповнених гусячими випорожненнями пташниках можливий розвиток таких захворювань, як сальмонельоз та холера. До того ж гуси в задушливій атмосфері пташника гуси перестануть добре є, і відповідно перестануть набирати вагу.
Годування
Для годування переяславської породи гусей найбільше підходить підніжний корм, в особливих кормах вони не потребують. У зимовий час гуси з великим апетитом поглинають кукурудзу і пшеницю. Перед роздачею зерна кукурудзи слід замочити в теплій воді і залишити в такому положенні на добу. Пшеницю замочувати не слід, її можна роздавати як сухий корм.
З великим апетитом поїдають гуси вологі мішанки, до складу яких входять кукурудзяна крупа, макуха, зелень і дрібно натерті овочі. При наявності великого городу можна спеціально для гусей висадити цукровий буряк, щоб взимку мати можливість роздавати ці ласощі по годівницях.
Забій
Забій гусей зазвичай проводиться пізньої осені, на зиму залишають тільки племінних особин, в кількості не більше 3-4 штук гусок і стількох же гусей.
Забивають гусей за допомогою звичайного сокири, або ножа. Після того, як голова гусака буде відділена від тулуба, слід підвісити його догори ногами, щоб спустити кров. Знекровлена тушку поміщають в чан з гарячою водою, після чого общипують і обробляють.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Переяславська порода гусей