Среднерусская порода бджіл проживає виключно на території РФ. В окремих випадках її помічали на прилеглих територіях до Росії. Процес еволюції цього виду закінчився в Північної Європи, звідки бджола поступово переселилася на територію Росії.
На сучасному етапі среднерусская бджола вважається прабатьком багатьох груп, що проживають в північних регіонах нашої планети.
Зовнішньої вид середньо бджоли
Их легко отличить от других видов пчел по темно-серой окраске. Эта плеча живет, как и остальные из рода осиных, большими роями. Отличается повышенной возбудимостью и агрессией в период пробуждения и созревания соцветий. Среднерусская пчела – единственный вид, способный переносить самые сильные морозы.
Период активности пчел припадает на май – конец сентября. Кроме этого, пчелы этой породы продемонстрировали отличную устойчивость к разным типам заболеваний, среди которых падевый токсикоз и нозематоз. Поражает воображение и способность к выживанию этой пчелы – почти 95% семьи остаются трудоспособными даже после самых сильных морозов.
Бджоли середньо породи швидко розмножуються. Матка при сприятливих умовах може відкласти від 1,5 до 2 тис. Яєць в день. Після 3-4 років плодючість матки з часом починає знижуватися і остаточно падає на 7-8 році життя.
Ще однією сильною стороною середньо бджоли вважається її невибагливість до їжі. В середньому бджолярі витрачають близько 1 кг корму на утримання середнього за розмірами доказ.
Працездатність середньо бджоли
Ці бджоли показали відмінну працездатність у порівнянні з іншими видами. Среднерусские бджоли починають роботу рано вранці і закінчують пізно ввечері, приблизно в годині 9-10.
Стоит отметить, что при падении температуры меньше 10 градусов трудоспособность пчел может падать. При таких температурных условиях пчелы работают около 4-7 часов в день. Практика показала, что пчелы могут работать даже при очень высоких температурных условиях (37-40 градусов тепла).
На высокую производительность пчелы влияет также и ее физиология. Среднерусская пчела отличается от остальных большими размерами медовых зобиков, что позволяет ей приносить за раз больше нектара. Кроме этого, среднерусская пчела быстрее других выделяет воск и строит соты, где выращивает новое поколение.
Пчелы практически не несут ответственность за сохранность меда. Они его не защищают и не воруют при этом чужой. Потребность защищать мед отпала в процессе эволюции, когда пчелы научились сохранять мед в двух местах – в улье и магазинной надставке.
Особливості організації вулика
Вулик середньо бджоли практично нічим не відрізняється від звичайних вуликів по конструкції, а ось в соціальній організації є деякі відмінності.
По-перше, матка обмежує кількість кладок яєць, що дозволяє задіяти більше бджіл на період активного запилення квітів.
По-друге, в період зменшення кількості суцвіть, вільні бджоли від збору меду переключаться на вирощування потомства і готують вулик до зимівлі.
Саме ці дві особливості організації вулика дозволили середньо бджолі завоювати любов бджолярів до цього виду.
Підсумки
Таким чином, среднерусская бджола за кілька сот тисяч років еволюції придбала такі якості, як:
– Вражаючу виживання в холодних регіонах нашої планети.
– Стійкість до класичних захворювань бджіл.
– Велику працездатність на короткий літній період в північних регіонах.
– Небувалу плодючість і виживання потомства навіть у важких зимових умовах.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Среднерусская порода бджіл