Порода свиней “Угорська мангалица”

Порода свиней “Угорська мангалица”

Порода свиней Угорська мангалица

Ерцгерцог угорського королівства Йозеф в 1830 році прийняв розкішний подарунок від князя на ім’я Мілош Обренович. Подарунком було стадо свиней, що складається з 10-ти маток і двох кнурів. Надалі це стадо мало високою репутацією і зробило значний внесок у розвиток породи. 1833 рік ознаменувався роком виведення нової породи – угорська мангалица

Раніше свині цієї породи паслися на гірських схилах, подібно до звичайних козам і вівцям. Угорська мангалица відома як травоїдна тварина. Набір ваги може бути навіть при вживанні грубої трави або соломи. Близько 80-ти відсотків раціону свині має включав в себе траву і сіно. За один рік життя з годуванням травою, соковитими кормами і сіном, свиня може набрати майже двісті кілограм! А з використанням комбінованих кормів мангалица може досягти ваги в 300 кілограм

М’ясна продукція від мангалиці славиться своїм смаком, який вважається навіть краще, ніж звичайна свинина. До того ж м’ясо її є найбільш здоровою. Свині представленої породи не схильні до ожиріння, у них, на відміну від домашніх, звичних нам, свиней. В генах мангалиці закладена здатність нарощувати активно м’язову масу

Майже половина в процентному співвідношенні цієї породи можуть похвалитися орнямі своїх диких предків. У них на спині є аналогічні смужки. У представників цієї породи є міцний, довгий шерсть, який допоможе в зимовий період свиням пережити суворі морози. З приходом весняної пори шерстка перетворюється в білосніжну щетину, яка ще й завивається. Шкурка, навколишнє очі і рильце, володіє темним забарвленням

Гарне поєднання генів допоможе поліпшити м’ясне і сальне виробництво. Найкращим і застосовуваним методом обробки м’яса угорської мангалиці є спосіб в’ялення

Порода свиней Угорська мангалица

Ця стародавня порода до нинішніх часів вирощується на своїй Батьківщині. У дев’ятнадцятому столітті широко вирощували їх в регіоні Карпат. Починаючи з 1800-го року мангалица дуже поширена і препрославлена ​​на угорській території. У 1943 рік ознаменувався в історії цієї породи піком їх чисельності, яка досягала цифри в 30 000. У ті часи бекон, сальна продукція, салямі користувалися крайней популярністю в Європі, та й в усьому світі. Спочатку вони піднімалися ченцями. Відгодовувались свинки в лісах, що належать монастирям і церквам. До 1880-му році попит на цю порід значно піднявся. Поголів’я мангалиці росло до середини минулого століття, після чого почало швидко знижуватися. Це було пов’язано зі зміною смаків і зростання попитів на м’ясні породи

Мангалиці відрізняються своєю загартовані і витривалістю. Вони відмінно заучують шлях від села до пасовища. Все це дуже зручно для існування в напівдикій середовищі існування. Свинка цієї породи має середнім розміром з міцним кістяком. Ще на початку двадцятого століття свиней містили за допомогою кочового типу пасіння. Весняні пасовища забезпечені кормами

Мангалиці НЕ прискіпливі в годуванні, вони можуть поїдати і дешеві корми, виробничі відходи, висівки, жом, корінці, корнеклубнеплоди, жолуді, і навіть жаб і рибу. Загалом, є вони можуть те ж саме, що і їхні давні предки

Що стосується приплодом, то в середньому, вперше опоросу свиня, приносить близько п’яти поросят. У наступні опороси число поросят досягає приблизно 12-ти штук. Народжені поросята мають смужки на спині. Фізіологічної зрілості мангалиці досягають до першого року свого життя. Тоді можна і з’єднувати їх і чекати приплоду

Належне утримання з урахуванням особливостей мангалиці сприяє отриманню високоякісної м’ясної продукції, яка, між іншим, в знаючих колах, користується великою популярністю.




Порода свиней “Угорська мангалица”