Хоч як це прикро, однак захворювання у свиней зустрічаються набагато частіше, ніж би цього хотілося. Ветеринари вважають, що головне в боротьбі з хворобами, вчасно помітити початкову фазу захворювання. Тому одним з головних засобів профілактики є, як це не парадоксально, уважне спостереження за тваринами. Слід пам’ятати, що захворювання набагато простіше вилікувати на початкових фазах, ніж намагатися вилікувати тварину із запущеною формою захворювання.
Отже, помітивши будь-які нестандартну поведінку свині треба особливо ретельно оглянути тварину, зокрема зовнішні ознаки, такі як нариви, почервоніння, припухлості в районі пасти або шиї тварини. Потім необхідно точно виміряти температуру тіла у тварини. У нормі температура тіла свині 390С. У молодняку вона може досягати 400С. Якщо ж температура тіла (до речі, її слід вимірювати в прямій кишці протягом від 7 – до 15 хвилин) 40,5-410С слід терміново звертатися до ветеринара.
У ветеринарній практиці прийнято розрізняти незаразні і інфекційні захворювання у свиней. Причини незаразних захворювань найчастіше пов’язані з вживанням поганої їжі.
Інфекційні хвороби свиней (вони в літературі мають назву інфекційних) виникають внаслідок ураження тварин хвороботворними організмами. Шляхи проникнення інфекції в організм тварини різноманітні, від прямого контакту хворих тварин до вживання їжі зараженої інфекцією. Однак хвороботворні мікроорганізми вражають тканини і органи, що стає причиною загибелі. Рознощиками інфекційних мікроорганізмів є щури, миші, бродячі коти і собаки. Дуже небезпечними для тварин є такі інфекційні захворювання:
– Хвороба Ауескі
– Свинячий цирковірус
– Сказ
– Свиняча жовтяниця
– Хвороба Пастереллез
– Туберкульоз
– Бруцельоз
– Некробактериоз.
– Свинячий ботулізм
– Правець.
– Виразка сибірська
– Інфлюенца (грип)
– Чума
– Рожа.
Однією з найбільш небезпечних є хвороба чума свиней. Причиною захворювання є вірусна інфекція. Зараження може відбуватися через контакт між здоровим і хворим тваринам, через заражений корм, воду або інвентар. Сприяють передачі інфекції комарі і гризуни.
Захворювання протікає в надзвичайно гострій формі на протязі від двох до дев’яти днів. У свиней пропадає апетит і з’являється висока температура. На тілі з’являються плями червоного кольору, які не зникають при натисканні на них. Тварина сильно втрачає у вазі і в 60% випадків гине на 7-12 добу (молоді поросята гинуть протягом першої доби). Часто хвороба переходить у повільну форму і може в такому вигляді протікати кілька місяців.
З профілактики рекомендується проведення карантину для ввезеного на ферму молодняку протягом 30 днів. Також слід дотримуватися графіка дезінфекції приміщення, а також вести постійну боротьбу з гризунами. Одним з кардинальних методів є вакцинація поголів’я.
Збудником захворювання рожа є бешихове бактерія, яка постійно мешкає в грунті. Ця бактерія небезпечна і для людини, проте в основному на пику хворіють свині. Джерело зараження – тварини хворі або вже перехворіли. Як правило, пикою хворіють свині в весняно-літній період, проте захворювання фіксуються і в холодну пору року. Хвороба має фазу інкубації в 8 днів. Потім у тварини з’являється висока температура до 42 градусів і при гострій формі можлива загибель протягом декількох годин. Якщо ж тварина відразу не загинуло, то на 2-3 день на шкірі свині з’являються плями, при натисканні на які відбувається їх зникнення. Типовою поведінкою при пиці є відмова від їжі і постійне бажання тваринного лежати, зарившись в підстилку. Свині можуть поносити, а слідом за цим може початися запор.
Головним засобом профілактики є протіворожістая сироватка. Після факту зараження пикою слід провести дезінфекцію розчином формаліну або їдкого натру.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Інфекційні хвороби свиней