Цигайська порода овець

Цигайська порода овець

Вівці є найдавнішими одомашненими тваринами, гідно оціненими не тільки нашими предками, а й сучасними скотарями. За весь час розведення овець в світі було виведено кілька сотень самих різних порід, велика частина яких з’явилася за часів існування СРСР.

Територія колишнього Радянського союзу як не можна більш сприятлива для розведення овець у великій кількості, тому саме тут можна було зустріти овець різних порід і напрямів, велика частина яких була вітчизняного виробництва, але деякі все ж потрапили на територію Росії з Європи та Азії. Так власне і сталося з цигайськими вівцями, привезеними до Росії з Малої Азії на початку XIX століття.

Цигайська порода овець

Характеристики породи

Для овець цигайської породи характерні наступні особливості будови тіла, поведінки і змісту:

1. Кістяк міцний, тіло добре складено;

2. Ноги міцні, добре поставлені, копита міцні, дозволяють вівцям добре себе почувати навіть в гористій місцевості;

3. Тулуб компактний, нагадує бочку, складок позбавлене;

4. Спина вівці пряма, подовжена;

5. Хвіст довгий, худий позбавлений волосяного покриву;

6. Порода вважається напівтонкорунними, має два типи спрямованості – м’ясо-вовняного і шерстно-м’ясне.

Вага дорослого барана цигайської породи не перевищує 100 кілограмів, а вага вівці ледве сягає 50.

Вівці цієї породи відносяться до тварин із середнім ступенем плодючості, кількість приплоду в стаді з 100 маток становить 120-140 штук.

Порода вважається Месо-вовнової, проте вівці відрізняються високими молочними якостями. За один лактаційний період, що триває протягом 4 місяців, матка видає від 40 кілограмів смачного молока. Деякі рекордсменки видавали і до 100 літрів, але подібне все ж є рідкістю.

Цигайська порода овець

Годування

Порода вважається вельми вигідною з точки зору масового розведення, оскільки є надзвичайно невибагливою до норм і раціону годівлі. Навесні, влітку і восени вівці харчуються виключно пашею, потребуючи лише в невеликій підгодівлі. Взимку вівці з задоволенням поїдають сухі і соковиті корми – полову, коренеплоди і сіно. Великих витрат утримання овець цієї породи не вимагає, оскільки вівці століттями привчалися до напівголодному змістом в напівпустельних районах Малої Азії, що виробило у них не тільки інстинкт самозбереження, а й послужило причиною значного скорочення потреб в їжі і воді.

Отримання продуктів овечого виробництва

Цигайських овець розводять виключно для отримання вовни і м’яса. Шерсть баранів довга, досягає довжини 14 сантиметрів, у маток шерсть дещо коротший, не перевищує в довжину 9-11 сантиметрів. Вихід вовни становить близько 60%, при отриманні з одного дорослої тварини від 4 до 7 кілограмів.

Шерсть в достатній мірі пружна і міцна, відрізняється підвищеною валкістю і тому є відмінним сировиною для виробництва технічних тканин і подальшої вичинки трикотажного одягу. Міцна красива шерсть дозволяє отримувати з неї якісні овчини, які використовуються для створення прекрасних хутряних шапок і шуб. Вироби з вовни цигайських овець високо цінуються на ринку, придбати одну таку шубку по кишені далеко не кожному.

Інші корисні якості породи

Цигайські вівці відносяться до раннесозревающім, статева зрілість настає у віці 3-4 місяців. Новонароджені ягнята відрізняються хорошим апетитом і прискореним ростом, прекрасно переносячи будь-які погодні умови, в тому числі і різку зміну клімату. Матки цієї породи хороші матері, зазвичай в приплоді від 2-х і більше ягнят, кількість маток з одним ягням мінімально.




Цигайська порода овець