Альпійська порода кіз

Альпійська порода кіз

Альпійська порода кіз

Альпійські кози – красиві, благородні тварини, виведені в гірських районах Альп кілька століть назад. Порода вважається однією з найбільш древніх у світі, довгий час вона була характерна виключно для Швейцарії, де розлучалася, як м’ясо-молочна. Приблизно в XX столітті альпійську козу стали розводити і в інших регіонах світу, іноземні мандрівники вивезли її до Франції та Італії, а в 1922 році вона потрапила в Сполучені Штати, де набула великої популярності у фермерів, по достоїнству оцінили всі вигідні сторони породи, такі як стійкість до холоду та спеки, а також невибагливість у змісті і годуванні. Поступово в міру поширення кіз, по всьому світу почали виникати британські альпійські кози, швейцарські альпійські кози, французькі, американські і гірські.

Дізнатися альпійську козу серед кіз інших порід нелегко, так як вона не має практично ніяких відмінностей. Масть кози світло-коричнева, чорна, коричнева, ряба і навіть біла. Головною особливістю породи, по якій фахівець може все ж її класифікувати є невелике потемніння навколо голови, ніг і шиї, інша ж частина вовни світла і ніяк не виділяється.

Альпійські кози досить великі, але це анітрохи не заважає їм швидко і граціозно рухатися. Тіло кози міцне, жилаве, висота кіз в холці миє перевищити 70 сантиметрів, а козлів 80. Голову альпійська коза має маленьку, легку, прикрашену маленькими прямими ріжками. Найчастіше зустрічаються безрогі кози, тоді як козли завжди прикрашені рогами. Вуха кіз невеликі, прямі, стоячі, шия коротка, груди широкі, спина пряма, ноги короткі і дуже тонкі, особливо у маленьких козенят. Копита у альпійських кіз зверху тверді, що дозволяє їм безболісно долати гострі гірські схили, але зсередини вони м’які, що знову ж таки сприяє руху в засміченою камінням місцевості, так як не дає кінцівкам ковзати, виступаючи також і в ролі амортизатора.

Альпійська порода кіз

Шерстяний покрив у альпійських кіз невеликий, спереду і з боків вовни зовсім мало і вона коротка, але ближче до хвоста, вовни стає більше, вона помітно подовжується.

Важить доросла половозрелая альпійська коза трохи більше 60 кілограм, вага козла при цьому може досягати 75-80 кілограм. Порода відноситься до плідним, рідко в якому приплоді буває менше 2-х козенят. Альпійські кози добре дояться і приносять велику кількість молока, питома вага якого може становитиме 1200 кілограм за весь період лактації. Лактація кіз тривати більше 9 місяців у році, жирність молока становить 3-4%, смак його вельми приємний, ніжний і ароматний, але до вживання в свіжому вигляді все ж придатний, так як фермери вважають за краще робити з нього смачний сир, реалізувати який виявляється куди вигідніше і дорожче, ніж свіже молоко.

На хороших кормах, альпійські кози швидко набирають вагу і при забої показують високу м’ясну продуктивність. Характер у тварин спокійний, тому вони цілком підходять для стадного розведення, не проявляючи по відношенню один до одного нічого, крім властивого їм егоїзму.

У стаді кожна коза живе відокремлено, намагаючись відібрати в іншої, як можна більше смачного і поживного корму, тому нерідко у годівниці можна спостерігати картину того, як одна коза відштовхує від неї іншу. Але, незважаючи на це цікава обставина, розводити кіз все ж вкрай вигідно і рентабельно, так як будувати для них особливі загони, облаштовувати хліва і забезпечувати будь-яким особливим кормом абсолютно не потрібно. Порода відчуває себе цілком комфортно в будь-яку погоду і прекрасно проживає без нагляду і догляду з боку людини, тому в разі втрати такої кози, шукати її особливо не доведеться, вона або прийде до стада сама, або стане дикункою і буде жити на волі.




Альпійська порода кіз